Мені здавалося,що це було учора...
Та нам цей рік ніколи не забути...
Клеймо на даті. Ненависть сувора.
Двадцять четверте. Двадцять другий. Лютий...
Поліна Лучко
У Новогребельській гімназії з учнями 9 класу було проведено виховний захід"1000 днів спротиву російській окупації".
1000 днів спротиву... Спогади , спогади, спогади...
Наша рідна Бородянка... Діти зачитують записаний Дар'єю Носулько спогад Криводубської Галини Володимирівни, жительки м. Бородянки, будинок якої біля ресторану"У Саші" було знищено орками.
Це жахіття торкнулося й нашої Нової Греблі. Було зачитано спогад Давчунас Ганни Сергіївни, який записала її дочка Дар'я.
Переглянули відеоспогад Н.В. Матвєєвої про те, як люди рятували вулицю Центральну, на якій горів ворожий танк.( Записав Герасимець Матвій).
Гинуть на війні найкращі українці.Зі сльозами на очах діти зачитували спогади Людмили Іваненко, Вікторії Павлевської, Юлії Лисенко,Ірини Берко про Рабоша Данила Вікторовича, з яким попрощалася наша громада 18.02.2024 р. Йому навіки - 21.
Згадано імена односельців, яких було призвано на захист України, а хто й добровольцем пішов боронити свою неньку.
У молитві складаємо руки й чекаємо гарних звісток про безвісти зниклих Чужму Івана та Малишка Вадима...(Діти запалюють свічки в руках і звертаються з віршами-молитвами до Бога).
А в музеї"Історія книги та друкування" було переглянуто світлини, на яких зображено наслідки "візиту" орків у гімназію.
Завершився захід читанням поезій про спротив українців. Вірші було зачитано із книги" Мереживо війни" з проєкту"Живі історії війни"...
Є таке народне прислів'я: нема гіршої покути, як у ріднім краю носити пута. Про це пам'ятають українці. Тому й боронять рідну Батьківщину іноді ціною власного життя...
