Корисні поради для батьків

ДІТИ 6-9 РОКІВ (НАСПРАВДІ, ДІТИ БУДЬ-ЯКОГО ВІКУ, АЛЕ ДІТИ ЦІЄЇ ВІКОВОЇ КАТЕГОРІЇ – ОСОБЛИВО) МАЮТЬ ПОТРЕБУ (ОКРІМ БАЗОВИХ – БЕЗПЕКИ, ЛЮБОВІ, РОЗВИТКУ):

• У відчутті належності до сім`ї, класу, групи. На питання, які турбують дитину, важливо відповідати, ініціативу – підтримувати, успіхи і починання заохочувати.
• У підтримці, бо коли не отримують схвалення або стикаються з поразкою, часто відступають. Всілякі схвалення підтримують самооцінку, стають платформою для подальшого зростання. Але важливо, щоб ми звертали увагу на реальні досягнення, робили акцент на тому, що дитина сама доклала зусиль та отримала задоволення від процесу – і саме тому результат вийшов чудовий. Важливо відчувати різницю між похвалою та підтримкою. Похвала – оціночна, у ній часто звучать слова "гарний/кращий", а підтримка робить акцент на зусиллях дитини. Від похвали діти починають залежати – а підтримка додає їм упевненості та сил, вона важлива і приємна, але не викликає залежності.
• У спокійному будуванні кордонів, чіткому визначенні правил, зупинці агресії, захисті від тролінгу, проясненні ситуації.
• У безпеці – фізичній, емоційній, кордонів особистості.
• У контакті з авторитетом. Дитині цієї вікової категорії потрібен (окрім батьків) дорослий друг-наставник, тьютор. Але важливо пам`ятати, що якщо такий контакт раптово переривається або змінюється тональність, у дитини виникає відчуття, що її зрадили.
• У довірі. Якщо дитина раптом в особистому контакті ділиться приватною інформацією, важливо дякувати за довіру і зберігати етику довіри.
• У контролі. Якщо завдання є, його потрібно перевірити. Якщо правило встановлено, за його виконанням треба стежити.
• У неупередженості. Поганих дітей не буває – є діти, яким погано.
• У грі, можливості грати. Це – можливість зберегти контакт з творчим потенціалом.

як допомогти дитині любити навчання

Покажіть дитині, що ви цінуєте навчання

Почніть говорити з дитиною про те, що ви очікуєте від неї. Зокрема, що вона буде серйозно ставитися до навчання у школі або що навчання має бути у пріоритеті.

Крім того, важливо, щоб і ви, як батьки, постійно вивчали щось нове. Таким чином ви створите модель навчання протягом усього життя.

Допоможіть дитині розвити внутрішню мотивацію

Однією із причин, чому деякі діти не люблять школу, є те, що вони не розглядають своє життя через 20 років.

Коли це можливо, поєднуйте знання, які отримує дитина у школі, з її інтересами: чи то її цікавлять технології, чи то спорт, тварини, чи, можливо, певна мета.

Якщо дитина висловлює інтерес до певної професії, запитайте її, які знання та навички вона повинна мати, щоб отримати цю роботу, вступити до університету, коледжу тощо.

Допоможіть їм розкрити свої особисті мотиви навчатися.

Навчайтеся разом із дитиною. І нехай дитина також стане вашим учителем

Значну частину знань дитина зазвичай отримує за межами школи.

Пам’ятайте, що ви – перший і вічний учитель вашої дитини.

Є так багато всього, чому потрібно навчатися!

Виховуйте у дитини інтерес до навколишнього світу.

У домашніх умовах це може бути прополка у саду чи вирощування рослин.

Деякі діти обожнюють копирсатися у землі та спостерігати за тим, як щось проростає.

Проводьте час разом на кухні, готуючи та експериментуючи.

Ремонтуйте разом речі, вирішуйте разом головоломки, вирушіть разом у подорож зі справжньою картою.

Здійсніть одноденну поїздку до музею, природного центру або історичного місця.

Чим більше ініціатив ви проявляєте, тим краще.

І врешті попросіть дитину навчити вас чомусь. Це може бути щось, пов’язане зі спортом, машинами, модою, мистецтвом або навіть мобільними додатками.

І не забувайте, що велике значення має повне залучення. Залиште всі свої гаджети.

Плануйте інший вид відпустки

Дозвольте дитині допомогти вам спланувати відпустку. Включіть у неї рекреаційні, навчальні заходи, які не мають нічого спільного з сидінням на пляжі.

Спитайте, що їй подобається найбільше. Можливо, багатоденна подорож на машині – це саме те, про що вона мріє?

Так, школа – це важливо, однак слід пам’ятати, що насправді навчання відбувається усюди.

За своєю природою діти дуже активні, вони із задоволенням поглинають будь-яку інформацію, придумують собі нові захоплення і з радістю пробують себе в нових справах. Тому, якщо дитина лінується займатися спортом або ж вчитися, потрібно зрозуміти який з факторів став причиною ухилення від будь-якого виду діяльності, що потребують зусиль: фізичних, розумових, вольових. Серед основних причин слід відзначити:

1. Недостатня мотивація або її відсутність.
Дуже часто діти не хочуть виконувати різні справи з тієї причини, що вони перетворюються в обтяжливий обов'язок. Це стосується як домашніх справ, так і навчання або занять спортом.
«Вивчи напам'ять ці таблиці, це важливо, це стане в нагоді в майбутньому» — для школяра тут немає мотивації до праці. «А давай зробимо хімічний експеримент, але спочатку потрібно вивчити ось ці формули» — погодьтеся, більше спонукає до дії?

2. Темперамент дитини.
Іноді батьки думають, що дитина лінується вчитися або виконувати домашні справи через свій характер. Повільність флегматика або активність холерика не варто сприймати як проблему. Тут важливим є правильний підхід до дитини.

3. Низька самооцінка.
Ні в якому разі не можна придушувати дитячу ініціативу. В іншому випадку дитина буде думати, що у неї не вийде досягти поставленої мети.

4. Звичайна втома.
Багато батьків позбавляють дитину повноцінного відпочинку в гонитві за прагненням виховати генія. Такий підхід призводить до того, що у дітей розвивається апатія до абсолютно будь-яких дій. І часто подібне батьки сприймають як те, що дитина сильно лінується. Хоча насправді, їй просто не вистачає часу на внутрішню рефлексію і пасивне спостереження, щоб осягнути власні цілі.
У цьому випадку «нічогонероблення» навіть є корисним.

5. Надмірна опіка.
Також часто малюка захищають від надмірних навантажень, що може привести до негативних наслідків. У результаті, дитина стає безініціативною і не пристосованною до світу.

6. Нудьга.
Банальне одноманіття є основною причиною ліні. Наприклад, якщо дитина вдосталь набігалася в саду, а його знову тягнуть на прогулянку або ж коли прогулянку батьки замінюють переглядом телевізора. Тому у дітей відпадає бажання що-небудь робити.
Дитяча гра — ваш ключ у рішенні нудних завдань.

7. Нерозуміння.
Дитина часом просто не може зрозуміти, навіщо виконувати ту чи іншу роботу. Наприклад, навіщо прибирати іграшки, якщо завтра їх знову діставати або навіщо заправляти ліжко, якщо ввечері в неї знову лягати.

8. Копіювання моделі поведінки дорослого.
Придивіться, а чи все в порядку з працьовитістю у вас і членів сім'ї? Адже діти охоче переймають звички старших, наслідують їхній приклад.

Причин насправді багато, але головне - як боротися з дитячою лінню?

Методи боротьби з дитячою лінню

Якщо ви помітили за своїм школярем щось подібне, то потрібно відразу зрозуміти, як виправити ситуацію. Виникнення дитячої ліні є наслідком неправильного виховання. Звички дітей визначаються на 100% поведінкою самих батьків, тому важливо показати приклад для свого чада.

Якщо дитина лінується читати, писати, прибирати, займатися спортом або виконувати інші справи, скористайтеся наступними способами:

• 1.показуйте на власному прикладі, не застосовуючи моралі;
• 2.забезпечте дитині можливість виконувати справи, які вона хоче, самостійно;
• 3.додайте інтересу в повсякденні і обов'язкові задачі, наприклад, виконуйте домашні завдання, граючи. Елемент дитячої гри у всьому - ваш головний козир в боротьбі з лінню;
• 4.Не критикуйте дитину, робіть зауваження обережно, зробивши основний акцент тільки на вчинок, а не на особисті якості;
• 5.влаштовуйте час для відпочинку свого чада.

Психологи також рекомендують такі стратегії, як подолати лінь дитини:

• 1.розігріти цікавість («Цікаво, чи можна це завдання вирішити за 5 хвилин?»);
• 2.заохочення дитини («Потрібно закінчити прибирання, і ми підемо за морозивом»);
• 3.демонстрація результату роботи («А тут ми повісимо твою картину»);
• 4.змагання («Хто швидше вийде гуляти: ви з Джеком або сусіди?»).

Тільки правильний підхід і ваша командна робота з дитиною дозволить усунути проблему ліні і досягти бажаного результату.

Хвилинка для вчителя